Поради учням-олімпіадникам

Поради учням-олімпіадникам

        Запорукою досягнення високих резуль­татів є виконання трьох обов'язкових умов підготовки:

1.        Проходження психодіагностики власних індивідуально-типо­логічних особливостей

(темперамент, тривожність, сила волі, самооцінка, пізнавальна активність, рівень мотивації успіху та уникнення невдач, пізнавальні процеси, креативність, інтелект).

Для того, щоб здобути перемогу, як пра­вило, недостатньо лише знань, отриманих на уроках з певного предмета. Учні-олімпіадники повинні вміти змагатись, тобто належним чином зосередити зусилля, роз­поділити час роботи, правильно спланува­ти боротьбу за перемогу, вміти сконцент­руватись, тобто діяти за певних екстре­мальних умов. На високий рівень досяг­нень в інтелектуальних зма­ганнях впливає тем­перамент. Темперамент олімпіадника переважно холерично-сангвінічний. Учні з такими типами темпераменту швидко усвідомлюють поставлену пробле­му та швидко реагують. Якщо школяр за темпераментом  флегматик, то йому об'єктивно важко встигнути виконати зав­дання у стислі терміни, оскільки він діє повільно; такі учні більше схильні до дослідниць­кої діяльності, ніж до олімпіадних («спринтерських») змагань. На жаль, якщо дитина має темперамент ме­ланхоліка - це також іноді не сприяє успі­ху.

2.       Цілеспрямований розвиток творчих здібностей, не обмежуючись конкретним навчальним предметом, профілем навчання або окремою галуз­зю знань (створення проблемних ситу­ацій, здатність до оригінальності, гнуч­кості, точності мислення, конструктив­не вирішення завдань, здатність до ана­лізу, синтезу, узагальнення).

3. Психологічне налаштування до змагань. Велике значення для досягнен­ня успіху мають уміння зосереджуватись, концентрувати зусилля на розв'язанні проблеми, психологічно налаштовуватись на подолання труднощів, честолюбство, відповідальність та воля до перемоги.

Умо­ви розвитку вольових рис: уміння налаш­туватися позитивно, визначення мети діяльності й її досягнення, створення зна­чущих умов саморозвитку, самопрогнозування, доведення розпочатої діяльності до кінця, чітке дотримання режиму дня; фор­мування наполегливості, рішучості, вит­римки, уміння володіти собою, своїми дія­ми та вчинками, переживаннями та по­чуттями.

Як правильно організувати роботу під час олімпіади:

1.       Перед будь-яким інтелектуальним змаганням потрібно обов'язково треба добре виспатися та поїсти.

2.       Перед початком роботи проведи вправу самозаспокоєння. Скажи кілька разів: «Я спокійний! Я абсолютно спокійний».

3.       Приведи в порядок свої емоції, зберися з думками.

4.       Сміливо заходь до класу чи до аудиторії з упевненістю, що все вийде.

5.       Виконай дихальні вправи для зняття напруги (якщо є потреба): сядь зручно, глибокий вдих через ніс (4–6 секунд) → затримка дихання (2–3 секунди) → видих.

6.       Намагайся зосередитися і не відволікатися. Для тебе існує тільки годинник, що регламентує час виконання тесту, та бланк із завданням. Поспішай неспішно. Читай завдання до кінця. Поспіх не повинен приводити до того, що ти зрозумієш завдання за першими словами, а кінцівку придумаєш сам.

7.       Проглянь всі питання і почни з тих, у відповідях яких ти не сумніваєшся. Тоді ти заспокоїшся і увійдеш до робочого ритму. У будь-якому тесті є питання, на які ти чудово знаєш відповіді, тільки зберися з думками.

8.       Дій методом виключення! Послідовно виключай ті відповіді, які явно не підходять.

9.       Якщо ти сумніваєшся в правильності відповіді, тобі складно зробити вибір, довірся своїй інтуїції!

10.   Залиш час для перевірки своєї роботи хоча б для того, щоб встигнути пробігти очима та відмітити явні помилки.

Як правильно підготуватися до виступу

Страх – це примітивний інстинкт, який говорить, що від небезпеки потрібно втікати. Щоб перемогти цю реакцію, потрібно керуватися логікою й розумом.

*  Сплануй, уяви, який вигляд ти матимеш перед аудиторією (одяг, взуття, зачіска).

*  Рівномірність  дихання перед початком виступу допоможе тобі заспокоїтися, зніме напруження.

*  Вивчи напам'ять перші дві хвилини виступу. Основний ключ до успіху полягає у попередній підготовці тексту виступу, у твоїй впевненій поведінці перед початком презентації. Як правило, найбільше хвилювання виникає на початку виступу. Коли ми виходимо перед аудиторією, люди отримують своє перше враження про нас. Тому тобі необхідно зняти тривогу саме перших хвилин виступу. Знаючи напам'ять перші дві хвилини виступу, декламуєш запис, що зберігається в пам'яті й найбільше занепокоєння залишиться позаду. Через дві хвилини ти вже заспокоїшся. І якщо ти виконав домашнє завдання – підготував цікавий і хвилюючий виступ, то, безумовно, знаходишся на шляху до успіху.

*   Заздалегідь сплануй перші 3-5 фраз. Які 3-5 фраз ти сказав би першими з кожного ключового пункту, кожного прикладу, кожної історії тощо? Найкращий спосіб привернути увагу  аудиторії – бути самим собою.

*  Тренування – шлях до майстерності. Перша найефективніша дія, щоб позбутися хвилювання й напруження – це тренування з аналізом результату кожної спроби й бажанням його поліпшити при наступному тренуванні. Наявність дзеркала під час тренування допоможе фіксувати вираз обличчя, жести, міміку, адресність звертання.

Щоб аудиторія позитивно сприйняла твою промову, необхідно:

-        мати гарний вигляд;

-        посміхатися;

-        дивитися людям у вічі;

-        говорити впевнено.

Отже,  готуватися до інтелектуальних змагань потрібно не тільки з певного предмета, а й психологічно. У змаганнях перемагає той, хто в екстремальних умовах найповніше реалізує свої знання та вміння. Досягти високих результатів можна лише за умови психологічного налаштування на перемогу та впевненості у собі.

Українські традиції свят

Свято Маланки та Василя. Українські традиції

За старослов'янським календарем останній день року – День Святої Меланії (Маланьї) – в народі називається Щедрий.  Для багатьох віруючих людей Старий Новий рік має особливе значення, оскільки відсвяткувати його вони можуть лише після закінчення Різдвяного посту.
У переддень Нового року за старим стилем будинок повинні відвідати щедрувальники, які традиційно "водять козу".

Наслідуючи українські новорічні традиції, вечір з 13 на 14 січня називають Щедрим, тому що до нього готують щедрий святковий новорічний стіл: вдруге протягом зимових свят вариться кутя, але вже скоромна, а на столі мають переважати м'ясні страви (ковбаси, смажене м'ясо, печеня тощо). До багатого столу готують також млинці, пироги з сиром, м'ясом, вареники зі сметаною.
Вважалося, що щедрий (багатий) стіл забезпечить господареві добробут на весь рік.

У цей день готували Щедру кутю, яку заправляли смальцем. Варити її потрібно рано вранці, при цьому, ретельно стежачи за процесом – у давнину вважалося, що якщо кутя вилізе з горщика або сам горщик трісне, бути біді. Тому якщо кутя вдавалася, її з'їдали дочиста, якщо ж збувалася якась з поганих прикмет – викидали разом з горщиком, бажано в ополонку.

До новорічної вечері, як і на Різдво, прийнято сідати всією родиною. Дуже важливо, щоб одяг цього дня був ретельно випраний і чистий. Після вечері було прийнято ходити до сусідів, щоб попросити один в одного прощення за можливу провину один перед одним, аби Новий рік зустріти в мирі та злагоді.

Хлопці в цей вечір могли отримати другий шанс – якщо сватання для якогось хлопця пройшло невдало, і він отримав відмову, у вечір напередодні Нового року він міг повторити спробу.

Святий Василій святкується на восьмий день Святок, у самий розпал святочних ворожінь. "Загадає дівиця красна під Василя - все збудеться, а що збудеться - не минеться!" - говорили в народі.

Увечері проводилися святочні ворожіння – вважали, що саме у Василів день будь-яке ворожіння збудеться.

14 січня в Україні потрійне свято. Християни східного обряду святкують Василія Великого, Обрізання Господнє і перший день нового року за старим стилем.

Василя Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основним обрядом було засівання осель збіжжям. Перший посівальник на Новий Рік, зазвичай, приносить до хати щастя.

З самого ранку, ще вдосвіта, набравши в кишені або рукавички зерна, хлопчики вирушають до сусідів та родичів посівати. Найчастіше посівають пшеницею, можна посівати житом, ячменем, вівсом. Не посівають горохом, оскільки вірять, що він виник зі сліз Матері Божої, і обрядове посівання ним може спричинити сльози в родині, та гречкою "бо заведуться блохи в хаті", або "буде суперечка".

Вранці в день Нового року першим до хати мав зайти чоловік, саме це віщувало щастя. Жінкам 14 січня взагалі не бажано ходити у гості. Також 14 січня не можна давати в борг, бо тоді цілий рік будеш сам потребувати грошей.