четвер, 23 листопада 2017 р.

Вправи для розвитку пам'яті



  Вправи для розвитку слухової пам’яті

„Додай слово”

Гра проводиться з групою дітей за методом снігової кулі. Одна дитина називає який-небудь предмет. Друга повторює назване слово і добавляє яке-небудь своє. Третя дитина повторює два слова і називає третє і т. д. Цю гру необхідно проводити частіше. Од разу до разу буде збільшуватися кількість слів, які запам'ятовують діти, тобто буде збільшуватися об'єм пам'яті.

Азбука морзе

Ведучий  пропонує дітям проплескати ритм, який він простукає олівцем. Ритмічні фрази повинні бути короткими і ясними по своїй структурі. Вправу потрібно виконувати з невеликою групою учнів (4-5 чоловік). Решта учнів уважно слідкують за правильністю виконання завдання.

„Буріме”

Дитині пропонують скласти вірша. А для цього спочатку треба дібрати пари слів, що римуються. Психолог говорить слово (наприклад олівець), учень підбирає риму (скажімо малювець). Потім називає своє слово (сонце), дорослий добирає риму (віконце). Дібрані пари слів лягають у коротенький віршик. Щоб його скласти, треба запам'ятати вигадані слова. Поступово кількість пар слів збільшується.

„Придумуємо казку”

З дітьми домовляються про те, що буде складатися казка на певну тему за планом (план готує психолог заздалегідь). Через 2-3 хвилини кожен розповідає свою коротеньку казку. Варіанти обговорюються й оцінюються. Найвищу оцінку отримує оповідач, який склав казку найближче до плану.

„Слова, що починаються з однієї букви”

Ведучий читає невеликий текст, а кожен учнень повинен  стежити за словами, що починаються з однієї визначеної букви. Він має запам'ятати 5-7 таких слів у тому порядку, в якому він їх почув, і по закінченні читання в такому самому порядку їх записати.

Під час вторинного читання розповіді перевіряється правильність виконання завдання.

вівторок, 14 листопада 2017 р.

Вплив гаджетів на дітей




10 причин забрати у дитини планшет і смартфон


Чому необхідно обмежити час користування гаджетами для малюків.
Команда дослідників з університету Айови дійшла висновків, що в даний час до 90% 2-річних дітей в Америці вже користуються планшетами!
Звичайно, з одного боку, це непогано: різні розвиваючі ігри та головоломки для малюків можуть позитивно впливати на дітей, але вчені все-таки  рекомендують обмежувати час користування гаджетами для малюків. І на це у них є серйозні причини.

Пам’ятка вчителю



20 “НЕ” від учня – пам’ятка вчителю
  1.       Не балуйте мене. Я чудово знаю, що мені не потрібне все те, про що я прошу. Я просто перевіряю Вас.
  2.       Не бійтеся діяти рішучіше. Мені це більше подобається. Це дає мені впевненість.
  3.       Не давайте мені набути погані звички. Мені треба знати, що Ви їх припините на самому початку.
  4.      Не приховуйте від мене своїх добрих почуттів, але пам’ятайте: серед нас ніколи не має бути особливого місця для “улюбленців”.
  5.       Не давайте мені відчути себе меншим, ніж я є насправді. Це тільки змусить мене вести себе нерозумно.
  6.       Не виправляйте мене перед усіма, якщо Ви можете якось впоратися з цим. Я буду набагато уважніше, якщо Ви поговорите зі мною віч-на-віч.
  7.       Не захищайте мене від наслідків. Іноді мені треба спробувати власний болісний шлях.
  8.       Не давайте мені відчути, що мої помилки – це гріхи. Це порушує моє почуття цінностей.
  9.       Не реагуйте занадто сильно на мої маленькі нездужання. Іноді вони забезпечують мені ту увагу, якої мені бракує.
  10.       Не чіпляйтеся, інакше мені доведеться захищати себе, роблячи вигляд, що я глухий.
  11.       Не давайте необачних обіцянок – я відчуваю страшне розчарування, коли обіцянки не виконуються.
  12.       Не забувайте, що я не вмію висловлювати свої думки так добре, як мені б хотілося. Ось чому я не завжди буваю точний.
  13.       Не оцінюйте занадто високо мою чесність. Від страху я легко брешу.
  14.       Не будьте непослідовні. Це абсолютно збиває мене з пантелику, і я втрачаю віру в Вас.
  15.       Не відмахуйтеся від моїх запитань. Інакше Ви виявите, що я перестав питати і шукаю інформацію в іншому місці.
  16.       Не переконуйте мене, що мої страхи – це дурниця. Вони страшенно реальні.
  17.      Не виховуйте дуже самовпевнених – їх уникатимуть; дуже скромних – їх не поважатимуть; дуже балакучих – на них не звертатимуть уваги; дуже мовчазних – на них не зважатимуть; дуже суворих – від них відмахнуться; дуже добрих – їх розтопчуть. 
  18.       Не думайте, що Ви ідеальні або непогрішимі. Для мене дуже великий шок виявити, що Ви – ні те, ні інше.
  19.       Не вважайте, що вибачатися переді мною – це нижче Вашої гідності. Чесне вибачення підкуповує мене і робить разюче податливим по відношенню до Вас.
  20.       Не забувайте, що я люблю експериментувати. Без цього мені не обійтися, так що, будь ласка, примиріться з цим. А краще експериментуйте разом зі мною!

четвер, 9 листопада 2017 р.

Обдарованим учням



Золоті правила публічного виступу
Для початку пропоную з’ясувати: «Що таке публічний виступ
У ході будь-якого виступу відбуваються одночасно дві речі:
1. Виступаючий бере на себе якесь зобов'язання перед публікою. Він прагне довести щось таке, що повинно отримати підтримку слухачів і вилитися в якусь дію.
2. Слухачі оцінюють це зобов'язання: «Чи є в цьому сенс?» «Чи точні ці факти?» «Чи вселяє мені довіру ця людина?»
Ось що ви повинні тримати в пам'яті – це найкраще визначення, якому повинен
відповідати ваш виступ.
По правді кажучи, публіка сподівається від вас почути щось таке, чого не знає вона. Звичайно, і у виступаючого є свої потреби, Їх багато. Але головне – це потреба в схваленні. Тільки слухачі (журі теж до них належить) можуть її задовольнити  безліччю способів: від присвоєння вашому виступу найвищого балу, до вибуху аплодисментів.
Публіка – це святиня. Не буває публіки, яка ні для кого не представляє інтересу. Вона повинна бути цікава для вас хоч би тим, що з'явилася на ваш виступ.
Це ж неймовірний комплімент! Люди, що сидять там, в залі, відірвалися від своїх справ, щоб послухати, що ви скажете, і побачити, що ви їм збираєтесь показати.
Ви несете перед ними відповідальність вже тому, що вони тут. Ви зобов'язані зробити для них все, що тільки зможете. Ми допоможемо вам справитись із цим завданням.

Пропоную ознайомитися з рядом інформаційно-тренінгових вправ, які допоможуть вам «зібратися з думками» перед виступом.

Національне свято

День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

пʼятниця, 3 листопада 2017 р.

Діагностика

Тести для визначення, за якою професією Ви б ХОТІЛИ працювати

Тести для визначення Вашої ЗДАТНОСТІ до певних професій

 http://proforientator.info/
Тести для визначення до яких професій у Вас є ЗДІБНОСТІ

четвер, 2 листопада 2017 р.

Інформація для старшокласників



Обираємо професію
Нині у світі налічується величезна кількість професій. Кожна з них має свої особливості. Щоб полегшити вибір професії, було зроблено їх класифікацію. У нашій країні найбільш популярною є класифікація, запропонована Є.Клімовим. В її основу покладено 4 ознаки:      
1.      предмет праці:
-          Л-Л;
-          Л-Т;
-          Л-П;
-          Л-Зн.система;
-          Л – Хо. 
        2.      мета праці:
-          гностичні (розпізнавати, досліджувати, перевіряти: контролер, коректор, критик);
-          перетворюючі (перетворення предмета, об’єкта; обробка, переміщення: столяр, учитель. реставратор);
-          пошукові (винайти, придумати, знайти новий варіант: модельєр-конструктор одягу, меблів, дизайнер, аранжувальник). 
        3.      знаряддя праці:
-          ручні;
-          машинні з ручним керуванням;
-          автоматизовані;
-          функціональні: використовуються засоби мови і поведінки. 
        4.      умови праці:
-          побутові;
-          на відкритому повітрі;
-          в незвичайних умовах (шахтар, водолаз);
-          з підвищеною моральною відповідальністю.
           
            Слід розрізняти близькі за значенням і вживанням слова «професія» та «спеціальність».
            Професія – рід занять, означена форма трудової діяльності. Спеціальність – окрема галузь науки, техніки, виробництва, в якій людина працює. Люди однієї професії можуть мати різні спеціальності.
            Лікар: терапевт, хірург, педіатр, стоматолог, невропатолог, окуліст, гінеколог, нарколог тощо. Учитель Математики, історії, географії, біології, хімії, фізкультури, етики тощо. Слюсар: слюсар-збирач, ремонтник, інструментальник, сантехнік тощо. Артист Театру, цирку, естради, кіно тощо. Водій Автобуса, таксі, трамвая, тролейбуса тощо.
           
У ряді факторів вибору професії виділяють суб’єктивні (інтереси, здібності, темперамент, характер) та об’єктивні (рівень підготовки, стан здоров’я, інформованість про світ професій).
            Щоб обрати свій фах, необхідно ряд факторів – власні побажання (Що я ХОЧУ), психологічні особливості та можливості (що я МОЖУ), не слід забувати і про потреби ринку праці (ТРЕБА).

            Під професійною придатністю розуміють сукупність психічних та фізіологічних особливостей людини, необхідних і достатніх для досягнення ефективності в тій або іншій професії. Якщо професія висуває жорсткі вимоги до психологічних особливостей особи, до властивостей її нервової системи, її варто зарахувати в І групу професій з абсолютною придатністю.
            Якщо ж цей вид праці може опанувати практично будь-яка здорова людина, то його можна зарахувати в групу професій з відносною придатністю.
http://proforientator.info/